Навчання

Багатьом було цікаво, що я буду робити в подальшому після закінчення коледжу? Не раз мені задавали питання,на які я не мала відповіді й для себе  :
Ти тепер йдеш на роботу?
Куди ти переїхала з ІФ?
Чи переведешся з заочного на стаціонар?
Чи будеш поступати цього року в університет?

Сьогодні я постараюсь розказати, що зі мною відбувалось цікавого за цей місяць і відповісти на питання цього ж плану !

Я знаю, що зміни в житті -  це не минучий процес і ,навіть,  необхідний!!!
Потрібно вносити  певні зміни в наше життя , тому що вони можуть привести до ,можливо, маленьких, але твоїх самостійних перемог!

Цього року на мене насувалась гора змін, до яких я наче й  була готова,  але усвідомлення того, що багато, що треба залишити, відпустити і забути, мабуть, відтягували цей момент якнайдальше...
Але цей момент настав:  з дипломом на руках я задумалась, чи я дійсно хочу вже йти працювати?!

З однієї сторони -  це був би хороший крок в доросле життя ! А з іншої, я ще відчуваю себе «доцьою», яка ще б не проти і повчитись, яка багато чого не знає і в якої ще все попереду.

Тому, я вирішила, що стати дорослою ще встигну і поки мені 19-ть можна спробувати піти вчитись ще раз! Багато варіантів я не розглядала: їх всього було 2,в першу чегу, це був Ужгород і запасний  -  Івано-Франківськ (і тільки сюди я  й подала документи і здавала вступні екзамени).
Звісно,здавати екзамени влітку, вчитися тоді, коли всі їдуть відпочивати і гуляють парами чи просто компанією проводять час  -  це дуже не круто!!! Але не завжди так буде, інколи  потрібно в чомусь собі відмовити , щоб дійти до свого задуманого, до своєї мети!

А ще один із ненайкращих моментів –це очікування результатів! Дуже довго тягнули з опублікування рейтингів і списків,хто поступив... Але коли все ж таки з’явився довгоочікуваний список і одне із імен було моє – я була просто щаслива і саме в цей момент насправді усвідомлюєш,що те від чого ти відмовляєшся, те над чим так важко працюєш було  й ,справді, варте тих зусиль для реалізації своєї мети! !! Головне не потрібно задумуватись над тим скільки років ще вчитись!!!:))  

Коли я поступила,  в мене з’явились нові проблеми та й згодом нові переживання:  що робити в чужому для мене місті, університеті і зовсім у чужому колі людей… 

І знову усе спочатку :  нова група, нові знайомства, враження… І хоч я провчилась уже 2 тижні  та ще важко сказати як мені…
Я знала, що легко на початку не буває, зараз саме пішов такий період. Багато треба вчити, встигати зранку на стаціонар, ввечері  -  заочне, але я не жаліюсь я намагатимусь докладати більше зусиль,  бо в житті чогось досягнути не так легко.  Не завжди так буде,буде краще  - і я в це вірю)) 

Я рада всьому, що зі мною стається,рада й труднощам,адже,вони нам не даром даються,все,що з нами стається  має якесь логічне  пояснення, хоч й не зразу зрозуміле нам. Звісно, завжди є речі про які й не раз будемо жаліти,та  життя настільки коротке, що не варто шукати всесвітнє значення там, де його немає!
Просто любіть його і людей, що вас оточують! Ну і,звичайно, ставте якомога більше цілей пред собою, адже без них ваше життя втратись свою значущість.

Цілую! До нових публікацій!

❤