Happy New Year!

                                               Мій 2014 рік!

Мої кумири❤

                                             ТОП-5 моїх кумирів.

Україна ❤ АТО!

Давненько я нічого не писала в блог! Дуже скучила за цим! Багато ідей, думок, якими хочеться поділитись.

Сьогодні тема, яка близька кожному… всі ми знаємо, що в нас в країні зараз ненайкращі часи, тому сьогоднішня стаття саме про загальне ставлення усіх нас до цієї ситуації.

Вже пройшов рік як почалась революція в країні, наші солдати захищають нас, не маючи майже ні озброєння,ні харчів,ні медикаментів,а лиш маючи віру в Сильну,Могутню і Незалежну Україну!

Хочу поділитись своєю думкою… Я, мабуть, як і більшість, підтримую ідею про допомогу солдатам в АТО, вносячи хоч маленький відсоток своєї допомоги - купляючи продукти для наших захисників.

Проте, зовсім недавно з‘явилась ідея спробувати зробити щось більше.І в мене це вийшло, я організувала збір коштів "Акція по десяточці на АТО" , який був проведений на потоці 4 курсу двох груп. Це були так звані «добровільно-примусові внески» ,початкова ціна яких була від 10 грн. Мене приємно здивувало, що здали гроші всі і здавали більшу суму ,ніж потрібно було.

За що Вам окреме дякую від мене!

Спочатку, ми розраховували на те ,що купимо продукти, медикаменти та інші речі і передамо солдатам… Але зібравши гроші , поспілкувавшись з волонтером,ми зрозуміли,що на складі на даний момент цього є достатньо.

Тому виникла інша потреба -  спеціальний одяг для солдата, який вже був в АТО і 10 грудня на 2 місяці знов туди  відправляється. 

Поспілкувавшись з цими людьми, зрозуміла, що вони роблять великий внесок, ризикуючи своїм життям заради нас з вами! Вони дуже приємні, виховані і відважні. Вони не хотіли розказувати за події, які відбувались на Сході(тема,яка зачіпає їх та й нас за живе).

Юра та Андрій

Завдяки таким людям, ми повинні любити свою країну, поважати наш народ, мову, традиції! Не руйнувати все те, що ми отримали від старших поколінь! А лиш повинні,цінно відноситись до цього, зберігати і передавати наступним поколінням. Хочу з піднятою головою сказати,що  я горджусь тим ,що в нашій країні є такі хлопці, які готові нас захистити! Проявімо і зі свого боку  підтримку,тому що разом ми сильніші!

Звичайно, від декількох людей, ця допомога є дуже малим внеском для наших героїв ,але якщо  кожний з нас докладе трішки зусиль – це буде справжній захист  і підтримка для наших солдатів!  

Улюблена тварина

                                            Зебра!

"Чому саме зебра?"

Це питання мені задають досить часто!:) Сьогодні я спробую розказати вам: чому моя улюблена тварина не котик, мишка, собачка чи папугай ,а саме зебра!

Звичайно, в кожної людини є тваринка, яка їй подобається більше ніж інші, так як всі люди індивідуальні ,то в кожного свої улюбленці! Багато людей мають вдома котиків чи собачок, яких дуже люблять. І люблять ,мабуть, в більшій мірі за те, що вони завжди поруч, що я не можу сказати про свого улюбленця, оскільки,його я можу побачити на фотографіях в інтернеті або ж  в зоопарку! Але через це моя симпатія до неї зовсім не менша!

Мені дуже подобаються зебри! Вони для мене надзвичайно гарні тварини! Для мене в них є щось особливе!

Коли я почала більше цікавитись про походження і поведінку зебр, я зрозуміла, що вони, як ми -люди!

Кожна зебра має свій індивідуальний, неповторний візерунок! Хоч нам на перший погляд здається ,що вони всі схожі,але вони як люди: кожна людина по-своєму індивідуальна(  риси лиця, волосся, фігура , поведінкою та характер).

Смужки потрібні зебрі для маскування, саме тому з далекої відстані вона немає чітких контурів і  є розмита, її важче розпізнати хижаку. Так і людина –в кожного своя маска .Одні люди під нею приховують біль , страждання, переживання, щось особисте, неабиякі цінносці в житті тощо. Для мене такі люди  - «скарб», "золото" .Вони індивідуальні, незалежні від чужої думки, але водночас добрі і щирі…Насправді, мало є таких людей, але коли вони зустрічаються в твоєму житті ,тоді просто хочеться ,щоб то "золото" нікуди не зникало, бо воно ,насправді, набагато цінніше за справжнє !

 Коли ж трапляються в житті інші люди:  "пусті душею", байжужі,егоїстичні ,лицемірні, нечесні та несправедливі хочеться, щоб вони швидше пішли з твого шляху , щоб швидше забути їх.

Але ти ніколи не знатимеш, яка людина, якщо не поспілкуєшся і не дізнаєшся про неї більше! Кожний має свою маску ,просто треба придивитися, що під нею сховано!

Вважають, що зебри особливо не сумують за  рідними степами у неволі. Хоча хто зна, що в них в серці. Якщо б у них був вибір...Мабуть, в нас теж є люди, які виїжджають за кордон і не хочуть повертатись, радіють, що вибрались ..., а є такі, що поїхали,але сумують за домівкою , за Батьківщиною…Я в ніякому разі не збираюсь нікого засуджувати,оскільки, вважаю ,що це особистий вибір кожного. Адже,виїхавши за кордон, в серці можна бути українцем і гордитись своєю Україною.

Найбільший ворог зебри  -  лев! Думаю, в кожного бувають недоброзичливі люди або ж неприємні ситуації,від яких хочеться сховатися або втікти. 

Ячасто чую таку цитату : "Життя схоже на зебру – смужка біла, смужка чорна" .

З чим я не можу не погодитись, в кожного в житті є біла смужка, коли здійснюються мрії, плани і, навіть ,найпростіші бажання, але на превеликий жаль, ця смужка закінчується, і настає чорна, яка мало позитивна: де проблеми ,страхи і переживання...

Кожна людина хоче, щоб її біла смужка тривала якнайдовше, мабуть ,тому що ми не зважаємо на "бонуси",які з нами стаються протягом дня.Тому потрібно навчитись радіти дрібницям,бо вони куди частіше стаються, ніж глобальні мрії чи плани! Мабуть, тоді ми зрозуміємо ,що  життя таки чудове! 

Ось, сама, не усвідомлюючи всю «приховану індивідуальність» та  красу зебри, я вибрала собі улюбленця серед тварин, просто спробувала заглянути  глибше ...під маску, яка відкрила для мене щось нове, щось над чим варто посидіти і подумати...

Любіть своїх улюбленців! Ажде, вони -  частинка нас!

До нових публікацій!

❤ 

Похід в гори літом!

                                   Похід в гори літом!

Привіт всім! 

Мені хочеться розказати про події, які стались сьогодні чи вчора, але вони ,нажаль, є буденними, тому я розкажу вам про подію ,яка в моїй пам’яті  асоціюється з дуже приємними враженнями і відчуттями!

Цього літа,(точніше 28-30 червня), ми вирішили піти в похід! Це було вперше в моєму житті! До цього часу, я ще ніколи не ходила літом в гори з рюкзаком, палаткою, каріматом і мінімальною кількістю речей.

Але все буває вперше,тому я вирішила спробувати! Спочатку я вирішила промоніторити ,що  потрібно взяти з собою, почитати про найнеобхідніше в дорозі і позичити або купити корисні речі! Як я б не старалась бути економною у складанні сумки, нажаль, в мене це не вийшло ( це вічна моя проблема, мені завжди всі речі здаються необхідними, навіть, в цей раз коли я розуміла, що мені самій прийдеться нести рюкзак на плечах декілька кілометрів , проте мене це ніяк не зупинило)! Але це все дрібниці, краще я вам розкажу про сам похід, там куди цікавіше!!!

Наша ціль було озеро Ворожеска, яке лежить на склонах горганського хребта Свидовець.

Ми їхали машиною з Івано-Франківська до села Ясіня, звідти можна було йти пішки до Драгобрату або їхати місцевими машинами. Так як ми трошки ліниві і ще й відставали від всіх, хто теж йшов в похід ми вирішили їхати машиною!

Піднявшись на верх Драгобрата , побачивши краєвид ,я була надзвичайно здивована! Те ,що я побачила мені важко описати ,але це перевернуло моє розуміння гір літом загалом! Я з самого дитинства (багато років) була в горах, але виключно зимою! Я ,навіть, ніколи не задумувалась над тим, що літом там може бути так гарно!!! Це "новий світ", який я відкрила для себе, і він є просто казковий!

"Вершини громадяться одна за одною, і немає їм кінця. Деякі з них утворюють дивні велетенські фігури, схожі на людей та звірів."

"Це товсті спини величезних волохатих ведмедів, а шкури у них зеленого кольору."

Приїхавши до друзів ми зрозуміли, що схалявили з дорогою до озера ,але добравшись були готові  "виживати" в незнайомих для нас місцях. Мабуть, в умови ,які я потрапила -  це було дуже легко:) Було багато людей. які не перший раз були в поході і знали що до чого! 

Не підготувало мене життя до того, що там не буде покриття і телефон розрядиться за пів дня! Я ,насправді, визнаю, що я трохи залежна від інтернету і соціальних мереж, але ,коли ти попадаєш в середовище з приємними , цікавими та індивідуальними людьми , ти забуваєш про телефон і буденні справи! Тому, я ні разу не піднімалась вверх на хребет гори, щоб подзвонити чи фотку в інтернет закинути, чим і пишаюсь!

Озеро, яке там було  - льодовикового походження, надзичайно холодне із кристально прозорою водою.

Також дуже приємною неочікуваністю для мене був клаптик землі,на якій ще не розтанув сніг(ніколи не  могла б подумати, що в кінці червня може ще бути сніг в горах, тим більше ця зима не була такою сніжною та холодною). І велике дякую Сані, який не полінувався і ніс з собою сноуборд з надією покататись! Я теж цим скористалась і відчула "щастя" ,навіть, на цьому клаптику снігу.

Так як нам з Романом потрібно було повертатись додому, ми залиши всіх на день швидше і назад вже не халявили з дорогою ,а чесно йшли 9км по хребту гір до вершини Драгобрату, звідки вже не було сил йти ,але ще половину дороги ми спускались з надією на добрих людей, на яких ми й потрапили! 

Не знаю ,звичайно, хто вони, але це були чудові «бонуси»! 

Ось так я "хатня дитина" провела свій перший похід в гори літом! Мені дуже сподобалось!!!Тому, спогади і враження, які в мене залишились просто вимагають обов’язкового повторення наступного року, на що я дуже сподіваюсь!

Druskininkai- Snow Arena

 Druskininkai- Snow Arena

Немогла дочекатись щоб написати другу публікацію!

  В мене було багато ідей про що вам розказати але зупинилась я на нещодавних подіях а саме поїздка в Литву.

  Мабуть почну з того що розмови про цю поїздку були давно, ми ще не закрили сезон а вже казали що булоб добре осінню поїхати в Литву покататись..так вот ми все таки зібрались і поїхали..

  Як завжди багато бажаючих а як до діла то половина не їде, так і цей раз комусь з роботою не виходить , комусь з візою а комусь по грошах. Ну в результаті нас поїхало 9-ро двома машинами.

 Їхали ми з Івано-Франківська до пункту пропуску Рава-Руська (кордон) проїжали через  Lublin,Вialystok до місця призначення  Druskininkai  де і знаходився наш "центр щасття"  Snow Arena. Вся дорога від пункту А в пункт В заняля 12-13годин. Бюджет поїздки складався з 250 євро яких нам вистачило на :

-дорогу; 

-житло (7днів);

-катання (7днів);

-харчування.

Так до головного!

Snow Arena - це один з кращих критих горнолижних курортів світу. Він побудований в 2008 році, його площа 8 га ,але саме головне що в цьому великому розважальному сніговому центрі крім трас для катання і розваг є сноу-парк! Заради якого ми і приїхали)

Сноу-парк на перший погляд здавався ідеальним! Але це тільки на перший погляд : перша трубка яка здавалась дуже класною але на яку не вистачало швидкості і на приземі льод,  друга була ідеальна! швидкості вистачало і приземки не відчував, нижче стояла бочка, тумба, денсфлор, також був кінковий реіл і ще один прямий реіл. Були 2 трампліни один  стіл 4-5 метрів а інший  для мене загадка) це був просто вильот зі снігу)) на яких треба було брати багато швидкості якщо хотів долетіти)

Але як для міжсезонного катання це було класно! Атмосфера яка була і люди які катались повністю перекривали всі недостатки в парку!

Щоб дати відпочити м'язам і собі ми вирішили зробити культурну програму і на день поїхали в столицю Литви- Вільнюс! Ми погуляли по центрі, роздивились архітектуру міста, купили сувеніри ну і звичайно відвідали декілька пабів.

В Вільнюсі дуже сподобалось! Це гарне місто з своєю історією і культурою! 

Після або перед катанням ми любили кататись на скейтах! Як не в магазин за пупонавтами то просто по місті

 Дорогою додому ми вирішили заїхати в Варшаву і погуляти по місту "загадка". Так як з нас ніхто там не був ми всі хотіли туди попасти,нас навіть незупинило те що майже останні гроші ми віддали на штраф за перевищення швидкості! Але ми всетаки попали в Варшаву і подивились певну її частину!

Ось так ми зїздили в Литву на міжсезонне катаня;)

Ще декілька фотографій:

                                                                   Пупонавти❤

                                                                       Вільнюс!

                                                               Варшава,гуляємо.

Отже поїздка була цікава, продуктивна і пізнавальна! Ми багато чого нового побачили, почули і усвідомили. Хочу подякувати всім людям які там були, ви зробили цю поїзду кращою ніж вона могла бути! Пупонавтики)

Всім гарного дня і поїздок!

До нових публікацій!:)

Hello My Blog!❤

 Привіт тепер я маю свій блог!!

Будемо знайомитись хто мене ще незнає:)

Мене звати Марія Бобелюк мені 19 років, народилась і живу в Україні! Навчаюсь в медичному коледжі при ІФНМУ м. Івано-Фрпнківськ на 4 курсі (стаціонар) і в УжНУ на факультеті "Здоров'я  людини" на 2 курсі (заочно).

В блозі буду писати про себе, свої поїздки, плани і найбільш важливі події в житті)

 Одне з найважливішого це любов до зими,лиж і катання!

Ще коли я була дуже маленька мене дідусь вирішив навчити кататись на лижах! За що я йому дуже дякую, в серці любов до зими і лиж в мене від нього!! Не можу сказати точно чи мені подобалось це в три роки але з впевненістю можу сказати що зараз це частина мого житття! Пів року, місяць чи тиждень ти чекаєш щоб поїхати в гори покататись, зустрітись з друзями яких ти бачиш тільки на склонах тому що ви з різних міст, і коли це стається, коли всі збераються разом тоді ти відчуваєш що ти там де ти повинен бути!Що зараз тут "центр" щасття!. Катаючись я познайомилась з багатьма людьми які мають надзвичайно різні професії і плани але спільні погляди на життя, інтереси! які на вихідних не йдуть в бар пити пиво чи валяються перед телевізором дома а їдуть в гори кататись! Отже ці люди вже займають частину мого серця за що їм окреме дякую! Докладніше про них і їх діяльність можна почитати тут http://coreproject.com.ua/

Також я неможу не сказати за свою сім'ю! В мене надзвичайно добрі, розуміючі Батьки які завжди підтримують за що я їх дуже люблю❤ Ну і саме головне в мене самий кращий у світі брат!! Ця людина зробила особливий внесок в моє життя,розвиток і погляди за що йому дуже дякую!!

Ще пару фотографій:

                                                                     

Coreproject❤

                           

З Братом❤

 

До наступних публікацій:)

Надіюсь вони будудь швидко, а Вам буде цікаво!

Буду рада бачити тут Всіх❤!